Історія виникнення професіїСкругленный прямоугольник: Зміни, яких зазнала професія
Скругленный прямоугольник: Соціально-економічне значення професії
Скругленный прямоугольник: Функціональні обов’язки
Скругленный прямоугольник: Характеристика процесу праці
Скругленный прямоугольник: Засоби виробництва
Скругленный прямоугольник: Зв’язок з іншими професіями
Скругленный прямоугольник: Подальший розвиток професії
Скругленный прямоугольник: Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці
Скругленный прямоугольник: Вимоги професії до робітника
Скругленный прямоугольник: Професійне навчання
Скругленный прямоугольник: Протипоказання до навчання
Скругленный прямоугольник: Заробіток
Скругленный прямоугольник: Перспектива
зайнятості
ЗМІСТ

Код професії за державним класифікатором України - 4112

Оператор комп'ютерного набору

Слово комп'ютер стало для всіх звичним, повсякденним. Комп'ютери виконують складні фінансові розрахунки, зберігають і опрацьовують величезний об'єм інформації; діагностують хворих, регулюють вуличний рух і навіть керують польотом космічних кораблів.

Історія розвитку обчислювальної техніки починається з глибокої давнини, коли виникла необхідність обчислень. Тоді числа відображали за допомогою різних предметів: бобів, камінців, палок. Перша "рахункова машина" - абак - була схожа на рахівницю. Рахівниці та аналогічні їм пристрої були досить ефективними для вирішення простих арифметичних задач. Але з розвитком цивілізації задачі ускладнювалися. Вже неможливо стало фізично виражати великі числа і маніпулювати ними за допомогою примітивних "рахункових машин". Дії над числами ставали все більш громіздкими, а помилки - більш очевидними.

У XVII ст. французький філософ і математик Блез Паскаль винайшов перший механічний калькулятор. Цей момент був суттєвим: вперше математики змогли проводити обчислення автоматично.

У 30-х роках XIX ст. британський винахідник Чарльз Беббідж винайшов перший програмний калькулятор. Вдосконалений калькулятор був створений у США тільки у 1890 р. і використовувався для перепису населення. Але для цього у 1878 р.  російський математик П.Л.Чебишев винайшов арифмометр.

У 1912 р. А.Н.Крилов винайшов механічний інтегратор для розв'язування диференційних рівнянь.

Поява на початку 30-х років XX ст. електромеханічних пристроїв (телефонного реле) сприяла виникненню електромеханічних калькуляторів.

У Німеччині молодий інженер Конрад Цузе винайшов комп'ютер на базі багатьох тисяч телефонних реле.

У 1936 р. 24-х річний математик Кембриджського університету Алан Тюрінг аргументовано довів можливості створення універсальної програмно-обчислювальної машини. Зусилля Тюрінга відіграли вирішальну роль у створенні комп'ютера, але, на жаль, вони довго залишалися невідомими. Причина у тому, що машина Тьюринга була створена для Британської розвідки під час Другої світової війни (у 1942 р.), і до 1975 р. всі ці відомості були засекречені.

У США в 1942 р. були виділені кошти на створення електронного комп'ютера. Але відсутність досвідчених спеціалістів спричинила таємне прибуття в 1946 р. А.Тюрінга у США, де і була запущена машина "ЕНІАК". Вона мала 18000 вакуумних ламп, але працездатність була дуже обмеженою (в середньому кожні наступні 7 хвилин одна з ламп виходила з ладу). Тому вважають, що перший у світі електронний комп'ютер з'явився у 1946 р. у США, хоча фактично він був винайдений раніше групою Тюрінга у 50-ти милях від Лондона.

Перша ЕОМ в нашій країні була створена під керівництвом С.А.Лебедєва у 50-тих роках XX ст. в Києві.

Важливою віхою у розвитку ЕОМ був винахід у 1947 р. транзистора. Почалося виробництво комп'ютерів на інтегральних схемах - більш потужних, ніж їх попередники і в сотні раз менших за габаритами.

У 1975 р. винайшли "кристал", або "чіп" - дуже складний функціональний вузол, але, разом з тим, зручний для створення більш складних схем. Успіхи в технології їх виробництва дозволили отримати у вигляді мініатюрних кристалів, функціонально еквівалентні схеми з десятками тисяч транзисторів - інтегральні схеми. Сконструйовані з таких схем комп'ютери по праву отримали назву мікропроцесорів.

Характерною рисою сучасного етапу науково-технічного розвитку є комп'ютеризація найрізноманітніших сфер людської діяльності. Ми стали свідками інформаційного "зриву", коли людський мозок вже не міг впоратися з потоком інформації. І дуже важливу роль почали відігравати комп'ютери, саме на них були перекладені деякі функції людського мозку щодо збереження і опрацювання значної частини інформації. Комп'ютер володіє практично невичерпаними можливостями зберігати інформацію, дозволяючи швидко знаходити її в пам'яті. Цей аспект використання комп'ютера називають інформаційним пошуком.

Слід сказати і про так звану систему обробки тексту. У цій системі комп'ютер використовується для коректорської і редакторської роботи, а також в якості автоматичної друкарської машинки.

Поява системи обробки текстів привела до винаходу електронних журналів. Ідея таких журналів проста: за допомогою системи обробки текстів створюється варіант статті, далі через "електронну пошту" він передається у редакцію на дисплей редактора. Якщо потрібно, редактор передає текст рецензенту, який опрацьовує текст і передає його назад до редакції. Читач під'єднується до комп'ютера, ознайомлюється з переліком надісланих публікацій та їх анотаціями, а при бажанні може вимагати тексти публікацій з банку даних. Комп'ютер можна безпосередньо використовувати як "виробничу силу". Наприклад, на виробництві автоматично здійснюється чимало технологічних процесів. Вони складаються з певних операцій, і роль людини зводиться до того, щоб проконтролювати технологічну вірність та послідовність їх виконання. Цю функцію можна і потрібно передати машині, запрограмувати в ній контроль технологічного процесу. І вже сьогодні в різних сферах виробництва успішно використовують відповідні автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП).

Аналогічно автоматизується процес виготовлення певної деталі, для цього використовують станки з числовим програмним управлінням. Можна автоматизувати не тільки процес виготовлення, але й процес проектування, задаючи комп'ютеру необхідні параметри і умови. З цією метою і впроваджуються інтенсивна розробка систем автоматичного проектування. Для всіх таких систем використовують великі ЕОМ або навіть складні обчислювальні мережі.

Незабаром координація робіт щодо збереження і пошуку інформації перейде до основної функції бібліотек. У кожній сім'ї, у кожному закладі буде свій власний філіал бібліотеки - завдяки доступу до мережі.

Виникнуть нові шляхи надання послуг, ведення господарства, проектування, організації виробництва. Ймовірно, буде створено "мистецтво мереж", а можливість, що виникне щодо організації робочих місць вдома, може привести до революції в плануванні та архітектурі нових міст.

Історія винекнення професіїІванівський професійний аграрний ліцейГоловна сторінкаПро професіюІнформація